- бездимний
- —————————————————————————————безди́мнийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
бездимний — а, е. Який під час горіння або спалаху і т. ін. не дає диму. Бездимний порох … Український тлумачний словник
бездимність — ності, ж. Абстр. ім. до бездимний … Український тлумачний словник
бездимно — Присл. до бездимний … Український тлумачний словник
чистий — а, е. 1) Не забруднений, не замазаний, без бруду, пилу і плям. || Випраний, свіжий, ще не ношений. || у знач. ім. чи/сте, того, с. Випраний, свіжий, ще не ношений одяг. || Якого тримають у чистоті; прибраний. не засмічений, охайний. || Одягнений… … Український тлумачний словник
балістит — іменник чоловічого роду бездимний порох … Орфографічний словник української мови